Сьогодні вечір нагадав про тебе,
Коли я вибіг в небо покурити.
Я ще не відчував сильнішої потреби.
Невже я справді можу так любити.
І ніч мене рятує від безсилля,
Що відчуваю,бо не може в тілі,
Живім так серце колотати сильно,
І вітер у ночі в мені здіймає хвилі.
Спитав би в бога: Чи навічно?
Чи вистачить в тобі любові?
Лишень,як спиш,тебе окличну,
А ти лишень свої насупиш брові.
Нестримно
© Copyright: Евгений Недурак, 2015
Свидетельство о публикации №115061904086
Свидетельство о публикации №115061904086
Рецензии