Сама

Алена Серебрякова
Босоніж по розтрощеному склу...
Навколішках стежиною з вугілля...
Сама собі я вигадала гру,
Де переможцям засипають рани сіллю...

Навпомацки у чорно-білих снах...
Наосліп до кінця... і будь, що буде...
Сама собі я вибрала цей шлях,
Який веде з Нізвідки у Нікуди...

...а зорі падали у прірву з висоти...
І небо так ненАвиділо осінь...
Моя Любов в кайданах самоти
Вела без поспіху сама себе на розстріл...







фото из интернета


© Copyright: Алена Серебрякова, 2015
Свидетельство о публикации №115061708841
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Алена Серебрякова
Рецензии
Написать рецензию
дуже пронизливий вірш...

Мечтатель Забытых Дорог   28.01.2017 11:48   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Алена Серебрякова