Здесь – только сдержанная боль,
Не слышно причитаний
И нашепта. Там - за столом
Отцов моих страданье
Горчее горького. Тюрьма
От них отгородила.
Не слышу слов печальных их,
Дорога заблудилась,
Какою близятся уста,
И плечи, и ладони,
Где материнская рука
И седина на скронях.
Еще хлебнули мало мы,
Еще копи терпенье.
Беззвучно плачем и скорбим,
Не слышно сожаленья.
Навкруг обрізано жалі,
обтято голосіння
і нашепти. Десь при столі
батьків моїх тужіння
згорьоване. Мене ж мій мур
відгородив од нього.
Не чути їхніх слів-зажур,
урвалася дорога,
якою близяться уста,
рамена і долоні,
де матірня рука свята
і висивілі скроні.
Ще наші біди замалі.
Ще наберись терпіння.
Навкруг — обрізано жалі,
Обтято — голосіння.
99. Василь Стус. Кругом - лишь сдержанная боль...
© Copyright: Алёна Агатова, 2015
Свидетельство о публикации №115061610550
Свидетельство о публикации №115061610550
Рецензии