Кругом – лишь сдержанная скорбь,
Не слышно причитаний.
А там за пасмурным столом –
Отцов моих страданье
Мучительное. Там сейчас
Аж черны от разлуки,
Рыдают матери о нас,
Заламывая руки.
Еще хлебнули мало мы!
Еще копи терпенье.
Беззвучно плачем и скорбим,
Не слышно сожаленья.
Довкруг — обрізано жалі,
обтято голосіння.
Десь при вечірньому столі —
батьків моїх тужіння
згорьоване. О цій порі,
аж чорні од розпуки,
голосять наші матері,
заламуючи руки.
Ще наші біди замалі!
Ще наберись терпіння.
Довкруг — обрізано жалі,
обтято голосіння.
98. Василь Стус. Кругом лишь сдержанная скорбь...
© Copyright: Алёна Агатова, 2015
Свидетельство о публикации №115061610279
Свидетельство о публикации №115061610279
Рецензии