І море дихає безмежно
І спів птахів завмер на мить,
Є відчуття свободи незалежне,
А почуття у серці ще бринить.
Усе проходить наче сон у травні,
І мрії поринають у туман,
Навколо марить небо різнобарвне,
Такий забутий, застарілий стан.
Стан ніжності, що ось-ось-ось розтане,
І погляди, що зводять з глузду нас,
Для когось – рай, для нас це пеклом стане,
Той вогник ще у серці не погас.
На заходi
© Copyright: Ганна Прочитанська, 2015
Свидетельство о публикации №115061500217
Свидетельство о публикации №115061500217
Рецензии