Сняться зливи пахучим ланам,
Сняться гори веселим вітрам,
А до мене приходить у снах
Моя мама, неначе весна.
То, як сонце, всміхнеться вона,
То, як хмарка, буває сумна,
То, як літній легкий вітерець,
Що колише пахучий чебрець.
Пр.
Я прокинуся з птахами рано,
Щоб зібрати всі роси для мами,
Я сплету їй вінок барвінковий,
І подарую в час світанковий.
Моя мамо, моя сама рідна,
Лиш для тебе це небо блакитне,
Своє серце тобі я дарую,
Хай ллється пісня, хай Всесвіт чує.
Хоч навколо весь світ обійди –
Краще друга в житті не знайти,
Коли кругом іде голова -
Тішать мамині теплі слова.
Рідні очі у сні й наяву –
Я дарую їм пісню живу.
І нехай наче пташка летить
Моя пісня у неба блакить.
Мама
© Copyright: Татьяна Гала-Булгакова, 2015
Свидетельство о публикации №115061200634
Свидетельство о публикации №115061200634
Рецензии