Із неба зіронька упала
На береги дівочих мрій,
Насінням смутку проростала,
Нічною квіточкою стала -
Бузково-місячний снодій.
Матіоловий дурман
Серце вводить у оману,
Напливає як туман,
Зводить з розуму Роман,
Лиш у очі йому гляну.
Весна розквітчена буяла,
Коли зустріла я любов.
В садах вечірніх ми гуляли;
Романе, як тебе кохала!
Як важко згадувати знов...
Матіоловий дурман
Серце вводить у оману,
Напливає як туман,
Зводить з розуму Роман,
Лиш у очі йому гляну.
Зів'яли півники в городі,
Вже не щебечуть солов'ї;
Твоїй довірилась я вроді,
В душі сховався, наче злодій,
Надії зіллям отруїв.
Матіоловий дурман
Серце вводить у оману,
Напливає як туман,
Зводить з розуму Роман,
Лиш у очі йому гляну...
08.06.2015 р.
Маттиоловый дурман - укр
© Copyright: Валерий Гузей, 2015
Свидетельство о публикации №115061105773
Свидетельство о публикации №115061105773
Рецензии