Ти поклич мене,кохана.
Прилечу у ту ж я мить.
Щоб сльозу твою спинити
І у рану гірку сіль
Не пустити…захистити. Полюбити.
Твоє тіло,твої очі…твої мрії ще двочі…
І без сну марудні ночі.
І мені лиш треба знати
Що мене пустиш до хати…
Що мене лиш ти чекаєш.
В своїм серці місце маєш..
І все знаєш-не питаєш…
Ти поклич мене кохана
© Copyright: Федюк Николай, 2015
Свидетельство о публикации №115061002149
Свидетельство о публикации №115061002149
Рецензии