Ти вже не спиш…але ще сон цілує очі.
Душа не хоче відпускати ночі.
Бо щастя прийшло в сон,якого так чекала!
Його до тебе твоя доля не пускала.
Воно прийшло на мить…в подушку заховалось.
І ніби наяву всім тілом відчувалось.
І ще від нього постіль запах має
Та це лиш марево…із сонцем пропадає.
Життя ж пливе,пора уже вставати
До запахів що є потрібно привикати.
Ти вже не спиш...
© Copyright: Федюк Николай, 2015
Свидетельство о публикации №115061001881
Свидетельство о публикации №115061001881
Рецензии