Лук.18:8 ...Сын Человеческий, придя,
найдет ли веру на земле?
***
Читав я вірші, і душа заголосила,
І заболіло серце молоде.
Якби поети Бога так любили,
Як вони люблять славити себе!
У тих віршах ви пишете про вроду,
Про ваше вміння чарувати всіх,
Про успіхи, про море і природу
І як коханці падають до ніг.
Содомську, це,нагадує картину.
Земля і люд купаються у злі.
Душа страждає разом з Божим Сином:
“Чи крихта віри буде на землі?”
Ви гріх прославили, зробили виклик Богу.
А Він вже йде – труба Його сурмить:
"Покайтесь всі, спиніться на дорогах!
Хто не покається, той в полум’ї згорить».
Хто втратить Небо, люблячи спокусу,
Збагне нікчемність віршів тих за мить.
Мої ж вірші присвячені Ісусу,
В щасливій вічності зі мною будуть жить!
***
Картинка из Интернета.
Читав я...
© Copyright: Алим Зелинский, 2015
Свидетельство о публикации №115060909027
Свидетельство о публикации №115060909027
Рецензии