Яблуне
Життя забути і у прізьму впасти.
"Птах словісний?", так гадають мої думки,
"За що, за що, не любиш мене ти?"
Сиджу під яблунею та й думку гадаю:
" Хіба ж така мене доля спіткала в житті?
Нащо піддаюся на страждання її?
Яблуне, молю, зніми ж ці кайдани з мене,
Бо все життя слідка за мною страшенна!".
Умоляла, благала, всі муки забрала,
На душі і серці немов легше стало.
Яблуня рідна, мов мати чи ненька мені,
Дивлюся на неї з тяжкими слізьми.
Молю, щоб радість мені дарувала,
Щоб любов до життя мою зізнала.
Немає нічого, крім мати рідненької,
Але втратила її любов ще зовсім маленькою.
Тяжко на серці нести цю зраду,
Лише під яблунею у вічність лягу.
Свидетельство о публикации №115060905338
Михаил Верный 10.08.2016 19:24 Заявить о нарушении
С УВ. Янесса
Янесса Мартлет 10.08.2016 23:18 Заявить о нарушении
Михаил Верный 10.08.2016 23:25 Заявить о нарушении