Подзвони мені, синку!
Подзвони мені, сину, я чекаю дзвінка
Голос рідний почути волію,
Все хапає мобільний тремтяча рука
І здається, що раптом зомлію….
Ти в Дебальцеве зник і не має вістей
Нам від тебе з кровавої ночі,
Кіт, вмиваючись, кличе до хати гостей,
Та чекати бракує вже мочи…
Боже праведний, в пташку мене оберни,
Та наснаги пошли, каже мати,
На буремний Донбас, у тенета війни,
Полечу тебе синку шукати…
Може в полі засніженім тіло лежить,
Може ти ще живий, у полоні?!
Серце ниє і в грудях пекуче болить,
Кров пульсує та стукає в скроні…
Подзвони мені синку, най із Світу того,
Де пітьма і холодна могила,
Ми із батьком воліємо більше всього
Щоб війна ця смертельна скінчилася…
Автор Наталія Сокуренко
Пропавшим безвести...
© Copyright: Наталья Сокуренко, 2015
Свидетельство о публикации №115060902359
Свидетельство о публикации №115060902359
Рецензии