Не такі вже й глибокі,
ті очі,що не давали спокою,
призупинились кохання потоки,
я продовжую дихати,але -не тобою.
Не такі вже й ніжні,
ті руки,що мов Сонце гріли,
без тебе вже швидко минають тижні,
не дістали до неба,а лиш ним обгоріли.
Не така вже й співуча,
та мова,що немов колисала,
моє серце - вже не пекуче,
мої почуття - потихеньку згасають.
Не такі вже й теплі,
ті губи,що мов маки,
не витримали наші греблі,
душі наші поросли як байраки.
поросли як байраки
© Copyright: Мистер Престиж, 2015
Свидетельство о публикации №115060804914
Свидетельство о публикации №115060804914
Рецензии
