До Тебе пишу

Мила моя,я до тебе пишу.
Знаю,говорити з тобою можливостей мало,
Але ти послухай но трішки,прошу
Глянь , як за тебе повстали.

Ти дівчино така молода,
Не на багато старша від мене,
Ти для мене є рідна сестра,
Як мільйонам повсталих за тебе...

Тобі лише двадцять два,
А за тебе уже війнують,
Ти ж гарно знаєш,яка осінь була,
І чому тебе лихо руйнують.

Ти знаєш,що люта зима
Братів твоїх менших забрала,
Віджила вона без свят і тепла,
Лиш зроднила всіх й майдан уквітчала...

Там,в сусідки твоєї,життя,як колесо не йде.
За неї люди молитися вийдуть,
А їх від разу в ланцюг занесе...
Тоді вже можливо,вони й додому не прийдуть...

А ти молодец,молода та сильна,
Люди ми вільні,не лякає ланцюг.
Але бачиш,як їсть тебе сусідка свавільна,
Пускаючи в тебе гидких волоцюг.

Це весна,моя дівчинко,
Вже зелена на півдні,і все рветься до сходу,а далі...
А далі,ти візьмеш себе в руки,дитинко,
І всім покажеш сусідки медалі,невдалі...

Крокуй моя сестро,сміливо.
А ми з тобою будемо в ногу йти.
Для нас і для всіх це дуже важливо,
Медаль перемоги нести!