У полі широкім пісня лунає,
Так лагідно стелиться від краю,до краю.
То вітер бродяга ту пісню співає
Усі голоси до купи збирає.
Траву при дорозі гне ,хилитає,
Від того веселий коник стрибає.
Зозуля далеко десь роки рахує ,
Давно за дощем суховій вже сумує.
Ховрах своїм свистом усім підпіває,
Тримтячись стоїть із трави виглядає.
Он зграя комах у гору злітає,
Там сонце пекуче жужінням вітає.
Тож ,варто лише навкруги изирнутись
Усьому живому в степу посміхнутись.
Та світу на вколо щиро радіти
Та жити і жити,і жити і жити.
Бо ми перестали усе помічати
І частку природи у себе тримати.
У полі квітучим ,так просто бувати
Та степу повітря пахуще вдихати.
Сосєдка О.Д. 08.04.2015р.
Мелод я степу
© Copyright: Александр Соседка, 2015
Свидетельство о публикации №115060702951
Свидетельство о публикации №115060702951
Рецензии