Здалось, зібрались в вітражі
Осколки весняних сердець.
Здалось, вже близько до межі.
Здалось...та це ще не кінець.
Ще будуть падати донизу
Краплини крові, наче сліз.
Ще будуть мучати капризи
Та відчуватись слід коліс.
Весна минула, але біль
Піти разом не захотів.
Він влучно вдарив, прямо в ціль,
Й душив десятками дротів.
Весна, в той двадцять перший рік
Була інакшою. Була...
Як дикий невгамовний крик.
Як біль:від п'ят і до чола.
Весна, в той двадцять перший рік...
Вона інакшою була.
Весна, в той двадцять перший рiк
© Copyright: Арина Ковальских, 2015
Свидетельство о публикации №115060702347
Свидетельство о публикации №115060702347
Рецензии