Колискова для донi

Тихий вечір гуляє над полем

Білі зорі ллють світло в долоні.

Я співаю і з радістю й з болем

Колискову малесенькій доні.

 

Сплять солодкі мої оченята,

Сплять пухнаті зайчатко і котик.

Над колискою любляча мати

Затаїла схвильований подих.

 

Спить дитина, а мамі не спиться,

Щось у душу тривожно шепоче:

“Де ж світанок, чому він бариться?” –

Знають лиш материнськії ночі…

 

Промовляю одними губами

Під широкими крилами неба:

“Спи, все добре, бо поруч є мама,

Що завжди буде дбати про тебе”.

 

Скільки буду я жити на світі,

Промовлятиму так знову й знову

У весняному білому цвіті

Ту молитву мою колискову:

 

“Дай їй, Боже, здоров’я й любові,

Щоб незгоди її обминали,

Щоб колись у зеленій діброві

Солов’ї їй на щастя співали.

 

Виростай, моя люба дитино,

Твоя ненька всім серцем з тобою!

Ти у мене, як сонце, єдина,

Моя доля зігріта любов’ю.”





Фото из интернета