Скрипаль-чаклун,ти так заграв,
Зачарував усіх людей у залі.
Ми перенеслись у гаї
Де соловейко тьохкає,співає.
А потім струни наче рвав,
Ревіла скрипка,плакала,сміялась,
До неба ніби підіймав,
В обіймах ніжно так тримав-
Ти половив своєю грою ,мій скрипаль.
В самісінькеє серце ти дістав,
Воно так хвилювалось і раділо,
До сліз жіночих так пройняв...
Це сльози вдячності і віри.
Василь Попадюк. Присвята
© Copyright: Александра Галауз, 2015
Свидетельство о публикации №115060605671
Свидетельство о публикации №115060605671
Рецензии