В чна пам ять загиблим

Нарешті видалася мить
Ні чього більше не стріляє,
Гармошка гучно голосить
І гармоніст пісні співає.

Про синю хустку пісня лине,
А вояки сльозу ковтають
І кожен мріє про єдине,
Як рідні в дома зустрічають.

Як діточок візьмуть на руки
І рідних обіймуть міцніше.
Воєні закінчаться муки,
А навкруги настане тиша.

Як ниву зернятком засіють,
А хтось садибу обробляє.
Так солодко солдати мріють,
А хтось під мрію засинає.

Ой, як солодко сниться мати
І руку батенько стискає.
Та плачуть у вісні солдати,
Бо після сну вже все минає.

Розбудять на зорі гармати
І знову в бій пекельний йти.
Ось хрестик, що наділа мати
Від смерті, щоби зберегти.

А над землею після бою
Літають мрії тих синів,
Що вбиті вражою рукою,
А кожен вижити хотів.

Десятиліття вже минули
І знову гармоніс заграв.
Нікого люди не забули,
Хто у війну ту воював.

Сльозами очі затікають,
Коли згадаєм ті часи.
Над нами мрії пролітают,
Бійців загиблих голоси.

Та нам не варто забувати
Усіх загублених життів,
Усіх ,хто мусив воювати,
Усіх, хто вижити хотів.
Сосєдка О.Д.            02.05.2015р.