Там, де вiтер свище...

Там, де вітер свище,-
Тихе кладовище,-
Спочивають у могилах рідні всі…
У душі - розмова,
Бо від них – ні слова,
Мовчазні батьки, бабусі, дідусі…

З мріями поплачу,-
Повернусь неначе
У дитинство, юність, де мій рідний дім…
Пам’яті картину
З того часоплину
Відновлю порічно, дякуючи всім…

Щось змінить не в силі,-
Дні життя не милі,
Ніби підняття на гору Еверест…
Так без рідних важко,
Бо не та вже – пташка,
Але маю нести свій посильний хрест…
03.06.2015р.


Рецензии