Край зеленого поля,
Стоїть,гойдається тополя.
Кидає пух,а він по краю...
Летить.Я ж тихо споглядаю.
Вечір засмучений згорнувся,
За обрій вітер встрепенувся.
Та тихо впали чисті роси,
На ромашкові світлі коси.
Трава сплелася,вечір стих,
Він був загадкою для тих...
Хто любувався тихим гаєм,
Тепер у тиші спочиває.
(Понкратова.О.В.)
Край зеленого поля
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115060209816
Свидетельство о публикации №115060209816
Рецензии
