Зав тай
стань краплиною дощу,
ти все, ти мій простір,
тебе схоплю і більш не відпущу.
Осіннім листям прилети,
осідлавши вітер,
прошу тебе - лети,
стань реальністю цих літер.
Окропи мене ніжністю,
один лиш дотик,я молю,
ми різні,але навіщо розбіжності,
навіщо жити в бескінечному жалю.
Свидетельство о публикации №115060207973