Поїхала я в чужий край до рідні,
Яка була зустріч, які страви смачні.
Зішлась вся родина за довгим столом,
За келихом вина, здоров'я и щастя бажали мені.
І раптом, згадала свого співака,
Була в нього пісня крилата, красива така:
Чому я не сокіл, чому не літаю...
Я б полетіла до рідного краю,
Дихнула б повітря в своєму дворі,
З рідненькій криниці напилась би водиці.
Защебетали горобчики дзвінко,
Заметушились на квіточках бджілки,
І котик біжить на зустріч мені,
І чом не спита: де ти, хозяйко, так довго була?
І в мене відкрилися повністю груди,
Тут моє щастя, тут мої люди.
І тут колискова чекає во сні,
Яку подарила в дитинстві мама мені.
І зрозуміло стало мені, що
Ріднішого краю не має на білому світі,
На цій всій Землі.
Р1дний край
© Copyright: Галина Мокряк, 2015
Свидетельство о публикации №115060206129
Свидетельство о публикации №115060206129
Рецензии
