То серце плаче, то смieться

То серце плаче, то сміється,
То раптом затремтить усе,
Бо інколи йому здається,
Що це було, чи буде ще...

Ці поцілунки до світанку,
Палкі обійми за селом,
І ніжні пестощі до ранку
На лавці попід тим вікном.

Чи нерозділене кохання
І сльози ті до забуття,
Чи недозволене єднання
Й чогось нового відкриття...

І серце плаче, і сміється,
Бо то було і буде все,
Бо ж все не так в житті дається:
І буде те, і було все...


Рецензии