Знову я пригорнусь в твої теплі обійми,
Зачаровано гляну в ніжні очі твої...
Тож давайте ми з вами знову й знову замріємо
І нехай заспівають на гілках солов'ї.
Запах ночі духм'яно зачарує бажання,
Не тривож трави в лісі,серця ти не чіпай.
Заспівають у стрісі солов'ї про кохання,
Ти кохати навчайсь з ними,чуєш? Кохай!
Огортає за плечі-ночі холод,та сяйво...
Заповзає під одяг,тінню лагідних рук.
Затанцюють вітри,ми із вами заграймо,
Ночі - ниттю,плете що... Дивний,чорний павук.
Я відчую крізь одяг,теплоту твого серця...
Пригорнусь,замотаюсь у твоїм я теплі.
І до ранку зостанусь,до щоки пригорнувшись,
Із тобою стоятиму,ніч в тумані й імлі.
(Понкратова.О.В.)
Знову я пригорнусь
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115060110282
Свидетельство о публикации №115060110282
Рецензии