Зетру

Мільйони людей, мільйони машин,
сотні образ, сотні на них є причин.
Десятки турбот, десятки ідей,
багато питань, ніби не від людей.

Скільки турбот, розбитих сердець,
і кожна любов має кінець.
Розбитися в порох, бути ніким,
бути собою найкраще між чим?

Скільки образ, несказавших речей,
скільки людей стільки й течЕй.
І кожен із нас кумедний з усіх,
і кожна душа своє море сліз.

Скільки всього ми вже відбули,
а скільки всього ще маєм відбути?
Своє життя не веди в темнотінь ,
Позбудься від страху свого і тремтінь.

Сказавши останнє, зумій показать,
красу своїх подумів, одна благодать.
Зумій розпізнать де правда де ні.
Буде тяжко, вони не пишуть про це на стіні.

Мільйони людей, мільйони машин,
сотні образ, сотні на них є причин.
Мільярди секунд, мільярди хвилин,
сьогодні ти сам і завтра один...


Рецензии