Що це сталось зі мною, мамо?
Чи ж це завжди була я цинічна?
Десь дитинство безслідно пропало,
І доросла я стала, хронічно.
Мамо, влий мені теплого чаю,
У холодне і стомлене серце.
Я найбільше за вами скучаю,
Я без вас, як поломане скельце.
За останні роки все змінилось,
А я тільки розплющила очі.
Щось дитяче в мені надломилось,
А прокинулось дивне, жіноче.
Що ж це сталось зі мною, мамо?
Як би ж можна в дитинство навічно.
Та воно десь безслідно пропало,
І я стала доросла хронічно.
Доросла
© Copyright: Роксолана Сирота, 2015
Свидетельство о публикации №115052806585
Свидетельство о публикации №115052806585
Рецензии