Сьогодні все ще добре
А завтра вже сама
Вона лютуе а на склі
Його ім*я та різні фрази
Що він казав той рік коли
Вона його кохала,але не він...
Але не він тоді дзвонив
Але не він тоді зустрівся з нею на дорозі
Вона хотіла вже померти
Т а кинутися під машину
Та ту з*явився він
Коханий її мрії
Вона незнала що робити
Вона незнала що казати
Він був такий,що сердце замирало
А тут цей погляд
Немов мальована картина
Він дивиться і дивиться на неї
Немов закохана дитина
Він відпустив її додому
А сам пішов
Минув вже день
Вона все думала про нього
Та про наступну зустріч з ним
Чому?Чому вона себе питала
Навіщо він пішов тоді
Навіщо?
Вона незнала,що за ним прийде іще один і так завжди.Що це все доля-кохати всіх.Забившись у кутку й писати ці віршу.Ось вона-це справжня доля жінки.
Ж ноча доля
© Copyright: Лутфулоева Диана, 2015
Свидетельство о публикации №115052800451
Свидетельство о публикации №115052800451
Рецензии