Пошепки… Нишком… Я підійду вночі.
Що ж тобі сниться, коли ти отак мовчиш?
Що ж ти чекаєш, коли залишає ніч?
Пошепки… Нишком… До тебе… Чому ж ти спиш?!
Серденько моє, знаєш, я вся твоя!
Тілом, душею, Богом і чортом… вся!
Ніжність накрила серце і стала гріти!
Пошепки… Нишком… Крізь роки і грізний вітер…
Що ж тобі сниться? Я хочу до тебе знов.
Що ж ти чекаєш, коли не приходить сон?
Чом ти не віриш в те, що іде зима…?
Пошепки… Нишком…
Вже не твоя… Сама.
12.11.2014
Пошепки... Нишком...
© Copyright: Инна Омут, 2015
Свидетельство о публикации №115052706717
Свидетельство о публикации №115052706717
Рецензии
Чудовий вiрш! Сподобався i дуже!
Не пошепки i не нишком - щастя Вам!
Александр Харчик 01.07.2015 14:52 • Заявить о нарушении
Не пошепки i не нишком - щастя Вам!
Александр Харчик 01.07.2015 14:52 • Заявить о нарушении