Я давно перестала писати.
Забула, як це, перо в руки брати
Але, ця мить переломною стала
Коли одне життя знову забрала.
Ця холоднокровна війна,
Яка сплотила люд сильніше
Але, губить душі все більше й більше.
Вона зробила з нас солдатів,
Ніби під дулом автоматів
йдемо в саме пекло Люцифера,
Бо тепер настала така ера.
Люди змушені тікати,
Хто не в змозі - помирати,
Ждать смутну годину - час,
Щоб хтось дав помічі для нас.
Але одне, я вам скажу
Не бути миру оцьому,
Бо заслужили вже на цю війну!
Україна в нас єдина,
Батьківщина в нас одна!
І, хто ділить цю країну -
повинен сплатити вже сповна!
***
© Copyright: Ирина Морган, 2015
Свидетельство о публикации №115052704211
Свидетельство о публикации №115052704211
Рецензии