1.
Летіли лелеки в невидиму даль,
Летіли до літа, без мене на жаль.
Як би я мав крила такі, як у них,
Як би я мав силу так довго летіть,
То б з ними зірвався і враз полетів,
Покинув домівку, та простір ланів,
Але я не маю ні сили, ні крил,
Не маю, бо нині кохання згубив.
Припев:
Загублене щастя - де є теплі дні.
Моє серце мліє, та очі сумні.
Я маю надію - зима та мине,
Дарма, що вітри обнімають мене.
2.
Летіли лелеки в невидиму даль,
Летіли до літа, крізь сірий кришталь.
Якщо б було літо - лишились б вони,
Якщо б було літо - кохалися б ми.
Чому, то так сталось, під спів солов'їв
З тобою зустрічались, а нині один?
Журусь та зітхаю, бо щиро любив,
бо сам не збагну, як щастя згубив.
Припев
01.02.1995 рік
последняя редакция текста 02.07.15
Загублене щастя украинская авторская песня
© Copyright: Виталий Тугай, 2015
Свидетельство о публикации №115052704209
Свидетельство о публикации №115052704209
Рецензии