Ми більше не люди - надломлені тільця.
Літати не будемо вже, зламані крильця.
Ми зовсім не люди, лиш так - манекени.
Епохи цієї жахливі феномени.
Ми більше не люди, ми - чорнії тіні.
У сонячний день жахи-мерехтіння.
Тепер ми лише ляльки відчайдушні -
З руками й ногами, але зовсім бездушні.
Ми зовсім не люди, ми постаті дикі.
Живі манекени, бездушні, безликі.
Грошима задушені, розчаровані світом.
Тікаєм від себе, та нікуди дітись.
Не люди
© Copyright: Москаленко Анастасия, 2015
Свидетельство о публикации №115052608925
Свидетельство о публикации №115052608925
Рецензии
