Дорога сміялась, дорога раділа.
Я йти ще хотів, та не слухалось тіло.
Боліло усе - мене наче побили.
Я йти ще хотів, але падав без сили.
Дорога - для ніг і думок павутина.
Кінець. Повертатись. До рідного тину.
Я думав, що я... Та в дорогу далеку
домашні думки - як багаття у спеку.
Дорога назавтра не кращою стала.
Я ледве піднявся з свого п'єдесталу.
Одна тільки радість, одна тільки рима,
одна - і сьогодні я йтиму і йтиму.
Дорога
© Copyright: Валерий Линник, 2015
Свидетельство о публикации №115052408581
Свидетельство о публикации №115052408581
Рецензии
