Коли залишається час, і коли мої мрії літають,
Коли підіймаються в небо і з хмарами разом парять,
Вони від щастя буття увесь білий світ обіймають,
Вони від щастя буття ні вдень, ні вночі не сплять.
Таке непросте життя руйнує людськії долі -
Спочатку підійме вгору й відразу кидає вниз.
Воно позбавляє людину і сили його, і волі,
Воно не дає до свободи свій спрямувати девіз.
Коли починається день і зорею спалахує небо,
Коли ласкавому сонцю увесь посміхається світ,
Усім серцям на землі битися вільно треба,
Усім серцям на землі потрібен дружній привіт.
Радію я, що не сплю і, що мої думки літають,
Що бачать вони неправду, й не хочуть, щоб було так,
Що думки мої не дурні і людям добра бажають,
І, що моє серце б'ється думкам моїм в такт.
Таке непросте життя
© Copyright: Изольда Ильина, 2015
Свидетельство о публикации №115052404301
Свидетельство о публикации №115052404301
Рецензии