ЧОМУ...

Чому ми не цінуєм,те що маєм?
А все когось або чогось шукаєм...
І протягаєм руки до небес
У Бога просячи нових чудес?
Адже кому ж ,як не Творцю Земному знати
Кого і з ким на світі парувати...
І хто кому кохання подарує...
Та ми його небачим і нечуєм...
Ми хочем щастя.Та на смак воно яке?
Солодке,кисле,а може гірке?
Ми ніби дегустуємо вино...
Може,комусь й всміхнулося воно...
Життя таке коротке.Що ж робити?
Нелегко й без кохання в світі жити...
І як його навчитися цінити?
Щоб ні про що, й ніколи не жаліти???


Рецензии
Хоть и плохо знаю украинский язык, но прочитал и всё понял. Красивый стих размышления о любви. Надо верить и любить, и тогда всё может быть!

Вячеслав Марченко 2   24.05.2015 16:27     Заявить о нарушении
Мы и вправду никогда не ценим то,что имеем...все ищем,ищем,пока не наступит какой то момент,и человек наконец то понимает-он счастлив...

Валюша Солнышко Лесное   24.05.2015 17:26   Заявить о нарушении