Серед усіх зірок тільки одну я бачу,
Всміхається вона мені серед ночі,
І серце не мовчить, воно тихенько плаче,
І розум мій не спить, він голосно кричить.
Кричить від болю він і в тому винні люди,
Що сваряться вони на квітучій землі,
І знищують життя, ніби гіркой отрутою,
Вбиваючи друг друга на війні.
Я святкую життя з лелекой в синім небі,
Де матінко моя так весело співа,
Нехай живе земля у золотому хлібі,
Нехай живе увесь світ, доки земля жива!
Серед усiх зiрок
© Copyright: Изольда Ильина, 2015
Свидетельство о публикации №115052207159
Свидетельство о публикации №115052207159
Рецензии