Так повелося...

Так у світі повелося,
Сум, кохання відбулося,
Та прийшла до мене в гості,
Печаль.

На сердечку в мене осінь,
У душі як на морозі,
Не зігріла вона зовсім,
На жаль.

Я щаслива так здалося,
Помилялась так невдовзі,
Та сховалась під вуаль -
Мовчань.

Але все життя прекрасне!
Та засяє сонце ясне!
Що відбулось - все завчасне.
Мораль....


Рецензии
Я низко пал пред Вашею рукою,
Затмился разум красотою Ваших глаз,
И Вы, волшебностью, руководите мною,
И Вы, мной властвуете не последний раз!

Не скрыть от Вас мне сердца ликований,
Не утаить от взглядов Ваших грусть,
Когда Вас нет, я в жерновах мечтаний,
Когда же рядом Вы, я Вас боюсь!

Но, трепещу! Но, жду я Вас, и верю,
Сердца пылают страстности огня,
Там неизвестность, за закрытой дверью,
Но, может быть любовь, ждёт Вас там, и меня!

Пылающее Слово   04.06.2015 13:38     Заявить о нарушении
Такой великолепный стих! У меня нет слов даже передать своё восхищение

Княжна Путятична   04.06.2015 14:24   Заявить о нарушении