Ми з тобою дві межі однієї реальності,
Як два мусоленні діброви, що розхилилися на різні боки.
Як два чужинці згубної тривіальності,що надулися на обі щоки.
По між прострації часу, що лежить поміж нами,
Каплі ртуті помаленьку вкрилися густим стежками.
Як поміж прорії високого гатунку часу,
Як зіграли футбол, та й виграли не наші.
То могло бути сьогодення, воно стало натхненням.
І завше споглядати на мрії, і далі дивуватися, як не виконають дії.
Ви борсуйтеся, бийтеся, змагайтеся.
Все, що ваше відвоюєте, розпочинати чи ні не вагайтеся.
Як то
© Copyright: Алина Черкавская, 2015
Свидетельство о публикации №115052107488
Свидетельство о публикации №115052107488
Рецензии