Ти провела мене через дороги,
Через невідані стежки.
Ти заспівала колискові
Й розповіла усі казки.
Але тепер я вже доросла.
Та все ж для Матінки дитя,
Що потребує теплоти та ласки,
ЇЇ серця незгасимого вогня.
Сумую вдалечі від Тебе,
Як згадую я усмішку Твою...
Ти пам'ятай, що завжди повернуся
Та знов до себе пригорну!
МАМО!
© Copyright: Вероника Козорез, 2015
Свидетельство о публикации №115051906321
Свидетельство о публикации №115051906321
Рецензии