Плач леб дки

- Не ламай мені крила,
молю тебе,
відпусти,
більше я не з'явлюсь.
Час пройде, все пройде,
як ріка стече ...
Відпусти, мій коханий, молю,
не воскресну я більш в твоїй пам'яті,
не зустрінеш мене й наяву.
Відпусти! Прожени! Я молю тебе!
Не зтривожу я долю твою.

Та буває ж так -
стала я зайвою,
інша пісня на серці бренить,
вже друга є для тебе коханою,
а мене можна вже й погубить.
Так чого ж ти тримаешь,
скажи мені?!
Я не прошу жалю, відпусти. -

Люди кажуть, що буцімто лебеді
свою вірність весь вік бережуть,
а лебідка сама в стороні глядить,
як танцюють свій вальс на ставку
той коханий, що клявсь все життя любить
із чужою, але не йому.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →