Ти з нами, Кузьма

Тепла зима, холодна весна,
Ти був і є з нами в серцях до кінця
До світанку й до ночі
Бачу поруч твої очі
В них бездонне багаття
Всіх людей винуваття.
В небі зірка ярко сяє
Ще один ангел крила розправляє-
То є твої очі, твої ночі
Твоя любов і серця вогонь
Що зігрів своїм полум'ям багатьох
Але сам у тому вогнищі не встиг
Свої крила не зберіг.
Най же кожен пам'ятає
І в душі своїй збирає
По крупинці все тепло,
Що на нього надійшло
Через твої хмурі очі,
Через твої пісні й вірші,
Бо у них вмістилось все,
Що людину збереже


Рецензии