Побачення з другом.
(дніпровська ідилія)
Великий світ – степи, могили,
дніпровський плин, черкаські схили,
багаття бальзамічний дух.
Борей чуби куйовдить хмарам.
Між них несе міста- примари
не вітер, а уяви рух.
І друг, який давно покинув
життя як гру, але не згинув,
цей щирий вболівальник мій,
сів поряд, дістає цигарку.
«Розказуй, - каже, - з ким п’єш чарку,
як гаєш час, чи жалить змій,
смішний, юнацької гордині,
твій розум? Як долаєш нині,
в ці, як завжди, складні часи
той шлях, яким ми йшли обидва?
Втім, головне, що не набридли
тобі оці поля й ліси
в ранковім поклику дороги.
Лишайся ж хлопчиком убогим,
який шукати звик пороги,
а не оселю, бо нема
в нас долі іншої з тобою.
А те, що брешуть зло з юрбою
про наші мандри між собою,
то, як казав Тарас, - дарма!»
16.05.2015
Встреча с другом. -укр
© Copyright: Анатолий Секретарев, 2015
Свидетельство о публикации №115051605740
Свидетельство о публикации №115051605740
Рецензии