Ти повернулась до мене тінню,
Моя Маріанна,
І цю кімнату заповнив вогонь
- розгорнута в пеклі Саванна.
Ця ніч відібрала все:
Ти на крові як на п’єдесталі,
Розбила в будинку вікна,
Зламала мої ноги сталі.
Я ладен був цілу вічність
Носити твої обладунки,
Ховати від гільйотини,
Сплачувати рахунки,
Тримати тебе за руку,
Пускати тебе у бійню,
Аби тільки ти залишалась
зі мною цією тінню.
Аби тільки в нашій кімнаті,
в якій неможливо спати,
з’явилося свіже повітря
і звуки твоєї гармати.
Я знову і знову втрачав би
Життя це із темних полос,
І більше б не зміг кричати
В голос.
Мар анна
© Copyright: Дарья Антып, 2015
Свидетельство о публикации №115051400315
Свидетельство о публикации №115051400315
Рецензии