Моя Родина-Батькiвщина

         
Я Россию всем сердцем люблю,
Колыбельную пела мне мама,
Воплощая в словах вековую мечту,
Русской песней для дочери счастья желала.
Небо синие, зори туманные
И дожди грозовые весной
Прогоняли тоску, злые  дни окаянные,
Берегли мой душевный покой.

Тільки серце чомусь так бентежиться,
Чую предків своїх голоси.
Дід мій, баба і батько здається
Розмовляють зі мною вночі.
Чую мову ласкаву і лагідну,
Ніби спів солов’я у гаю.
Я її,  моїм думам підвласну,
Чарівну мою мову  люблю.

Я люблю слово русское – вольное
За размах, красоту и простор,
За упрямство дерзкое, знойное
И душевный с тобой разговор.
Мне малиновый звон душу лечит,
И кукушка пророчит года.
Как мне хочется радостной встречи,
Чтоб сливались для счастья сердца.

Я чекаю світанки  з росою,
Благодатних на землю дощів,
Обвінчаю тумани з красою
І почую співи  хрущів.
Я кохаю весну України,
І квітучі її поля,
Мене осінь вдягає в краплини
Золотого свого вбрання.

Я люблю свою долю, пишаюся -
Мені Ненька коріння дала.
Но и с Матерью  не прощаюсь я,
Мне она дорога навсегда.
Я люблю свою вроду, початок,
Во мне столько задора, тепла.
Я поставлю в кінці кілька крапок…
Пожелаю всем мира, добра.