Часом з нею чар вно бува

Часом самотність по ночі прийде,
Тихо та болісно скаже
Як дуже сильно любить мене.Та знов пропаде
Там,десь у небі поляже.

Часом вона обійме,
Сильно. Вона вже як рідна.
По вечері душу стискатиме.
А вранці її і не видно.

Часом з нею чарівно бува.
Болі немає і тихо...
Тільки ось з часом людське щось вбива,
А ти вже як хочешь- так дихай.

Часом не знаєш куди вже тікати,
Ні домівка, ні друзі - вже не рятують.
А як почнеш із нею розмовляти,
Пробач. Тебе вже не врятують.


Рецензии