Часом з нею чар вно бува
Тихо та болісно скаже
Як дуже сильно любить мене.Та знов пропаде
Там,десь у небі поляже.
Часом вона обійме,
Сильно. Вона вже як рідна.
По вечері душу стискатиме.
А вранці її і не видно.
Часом з нею чарівно бува.
Болі немає і тихо...
Тільки ось з часом людське щось вбива,
А ти вже як хочешь- так дихай.
Часом не знаєш куди вже тікати,
Ні домівка, ні друзі - вже не рятують.
А як почнеш із нею розмовляти,
Пробач. Тебе вже не врятують.
Свидетельство о публикации №115051300974