Ми не бачили тої загрози
І не чули про зраду брата
А тепер із очей ллються сльози
Плаче мертвого сина мати
Плаче батько, ридає дружина
Його вбили, скажіть хоч коли?
А на ручках маленька дитина
Що ж робити з дитям малим???
Як країна іде на країну,
Не страждає якийсь депутат
Не беруть ні чиновника сина,
І не йде його брат чи сват.
Йдуть оті, прості й бідні люди,
А не підеш - тобі тюрма...
І вмирають там лежачи в бруді...
Але істини тут нема!
Ні приладдя нема, ні їжі
Хлопці просто на смерть ідуть
Тож помолимось за Україну
Щоб додому усім повернуть.
Щоб не плакали батько й мати
Над могилою сина свого...
Ми повинні усі пам'ятати:
Тільки МИР - запорука всього!
***
© Copyright: Ольга Малицкая, 2015
Свидетельство о публикации №115051100422
Свидетельство о публикации №115051100422
Рецензии