Майдан

Похмуро стало в місті
І холодно, і страшно
То соромно нам стало,
За те велике панство

За те, що обирали
Бо більш кого не було
За те, що не зважали
Як воно нас взуло

Ох, і обдурило
Воно наші надії
Взяло і розчавило
Широкі наші мрії

Та самі в тому винні
Бо в собі виплекали
Тварюк егоїстичних
І самі ними стали

Та глянемо ж навколо
Мої ви любі друзі!
Не має більше кола
І ми тепер не друзі…

Чужі ми й одинокі
Один одно стали
І кожен в свої боки
Хилить гілляку влади

Голоднії і дикі
Діти виростають
До грошей, і до слави
Хоч вдосталь того мають

А всюди лиш кордони
Встановлює держава
Своє як хрест боронить
Ота проклята Мара!

Навіщо нам ті руки
Що ніц ніде не крали
Навіщо нам ті губи
Що обіцянки роздавали

Навіщо нам ті очі,
Що правду приховали
Навіщо нам те серце
Як вже й Вкраїни мало


Рецензии