Колись і в мене теж таке було:
Я був щасливий разом із тобою.
Але чудове сонечко зайшло,
Ти стала іншою, ти стала злою.
І кожен день не міг я зрозуміти,
Куди поділась кохана ніжная моя.
В твої очах чарівних в’януть квіти,
Там тоне туга завтрашнього дня.
Просив тебе, кричав, я дуже тихо:
«Поговори зі мною про нас двох»
Але постукало у двері до нас лихо,
І дотик до душі немов чортополох.
Скажи тепер, як бути знову разом,
Коли не хочеш, щоб був на світі я.
Не розуміла ти мої кохання фрази,
Вважалося тобі, що власність я твоя.
15:24...16.4.15
Ти стала ншою
© Copyright: Виталий Садовничий, 2015
Свидетельство о публикации №115050804799
Свидетельство о публикации №115050804799
Рецензии
