Падав сніг...Падав перший наш сніг,
Як якесь віщування із неба,
Що стрічатись з тобою не слід,
Почуття ворушити не треба...
Нам зима розсипала без слів,
Крижаними краплинами сльози...
Падав сніг...пластівцями летів,
Їх в замети кували морози...
А у душах буяла весна...
Заквітчались серця, мов у травні...
За кохання ми пили до дна
У затишній маленькій кав"ярні...
До життя я відчула жагу,
Відігрівшись у теплих долонях...
Ми кохання нестерпну снагу
Випивали солодким безсонням...
Дні і ночі летіли, як сніг...
Потім враз затремтіли долоні,
Хтось нещадно в серцях наших пік:
То на згадку вам ружі червоні...
Від любові залишився тлін...
У зажурі схилилося небо...
Й, мов знущання, слова навздогін:
З незабутнім коханням до тебе...
Падав снiг...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115050605617
Свидетельство о публикации №115050605617
Рецензии