В світі де люди уміють брехать,
Де все відносно і хитко,
Бог! Я посміла! Його! Покохать!
Так необачно і швидко...
Ніжні слова Він мені розсипав,
Наче коштовне намисто...
Бог! Чом тоді ти мені не сказав,
Що в цьому світі все хистко?
С першого слова для мене Він став
Дороговказная нитка...
Хто ж так нещадно ту нитку порвав,
В серці поставивши мітку?
Хай я зітлію...у попіл сгорю...
Що в цьому світі я значу?
Бог! Я посміла! Ти чуєш? Люблю!
ТАК!!! - що всі Янголи плачуть...
Прийде той час - я повернусь в чертог...
Може зухвалість пробачиш?
І зрозумівши кохання те, Бог,
Янголом йОго призначиш...
Бог! Я посмiла!
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115050502575
Свидетельство о публикации №115050502575
Рецензии
Неймовірні Ваші вірші, Наталя, дякую, що зайшли до
мене і дали мені можливість насолодитися краплинками
Вашої душі. Надзвичайно рада знайомству!
з повагою та теплом душі, Сана
Сана Серёгина 26.06.2016 00:44 • Заявить о нарушении
мене і дали мені можливість насолодитися краплинками
Вашої душі. Надзвичайно рада знайомству!
з повагою та теплом душі, Сана
Сана Серёгина 26.06.2016 00:44 • Заявить о нарушении